- ухвалу
- пастанова
Українсько-білоруський словник. 2013.
Українсько-білоруський словник. 2013.
Украинский флот (1917—1919) — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
апелювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док. 1) юр. Оскаржувати яку небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. 2) перен. Звертатися до кого , чого небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий небудь авторитет … Український тлумачний словник
одноголосний — а, е. 1) муз. Те саме, що одноголосий 1). 2) Одностайно схвалений, прийнятий усіма присутніми (про рішення, ухвалу і т. ін.) … Український тлумачний словник
постановляти — я/ю, я/єш, недок., постанови/ти, новлю/, но/виш; мн. постано/влять; док. 1) неперех. Приймати колективну ухвалу, виносити рішення (перев. на зборах, з їзді і т. ін.). || юр. Здійснюючи слідство, доходити певних висновків, виносити вирок (про… … Український тлумачний словник
ухвальний — а, е. Який виражає згоду, схвалення. •• Ухва/льний го/лос право голосувати, приймати ухвалу на з їзді, конференції, зборах і т. ін … Український тлумачний словник
сфінгувати — Сфінгувати: вигадати [44 2,XIX] Не скликаючи навіть повного збору Станів, він десь при кінці лютого 1790 р. сфінгував ухвалу Станів, у якій між іншим сказано: «Вірні Стани Галичини, з причини своєї прихильності до своїх підданих і дбаючи про них … Толковый украинский словарь
остаточний — 1) (який не підлягає зміні, перегляду / скасуванню про ухвалу, відповідь тощо), останній, рішучий, безповоротний, доконечний 2) (доведений до кінця), повний, цілковитий, доконечний; вирішальний (який має виявити кінцеві висліди); завершальний… … Словник синонімів української мови
спільний — 1) (який належить усім / багатьом), колективний, громадський, гуртовий; загальний (призначений для спільного користування) 2) (який виконується, здійснюється, виявляється усіма у суспільстві, гурті, колективі), колективний, сукупний, гуртовий,… … Словник синонімів української мови
постановити — 1 дієслово доконаного виду прийняти ухвалу, рішення постановити 2 дієслово доконаного виду поставити розм … Орфографічний словник української мови
цофнути — цофнути, цофнутися (цифнутися) повернути назад; скасувати ухвалу; взяти назад слово; відступитися, відступити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
цофнутися — цофнути, цофнутися (цифнутися) повернути назад; скасувати ухвалу; взяти назад слово; відступитися, відступити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів